Сьогодні складно аналізувати причини освітньої еміграції молоді, адже ця проблема включає в себе низку складнощів: причина може залежати як від особистих потреб людини, так і від загального становища країни, у якій проживають, та до якої їдуть. Також не варто виключати той факт, що студенти можуть як цілеспрямовано вирішити повертатися на батьківщину, так і в процесі навчання можуть змінити свою думку. Під час мого дослідження я зрозуміла, що визначити на 100% правильно мету еміграції не можна, бо вона може змінюватись в залежності від того, як змінюється і світогляд самого студента у новому середовищі. Трансформуватися ставлення до самої нової обстановки та навчання може в залежності від того, як студент підлаштовується під нові «умови існування» та як почуває себе в іншій країні.

У інтерв'ю з Юлею Стояновою, студенткою пловдивського університету та Анастасією Мацанською, студенткою софійського університету, нас проінформували, що ті громадяни України, які повертались до України, не завершивши повний курс навчання, в основному не змогли освоїтися у нових умовах. На думку героїв мого матеріалу, це виникає тому, що люди не бажають миритися зі змінами у житті та знаходити консенсус з новим оточенням, адже, не зважаючи на те, що болгарська молодь та тамтешні студенти однієї національності, це не виключає той факт, що все ж вони народилися в різних країнах та відмінність у менталітеті присутня. Анастасія Мацанська: «У мене є знайомі, які не змогли звикнути до болгарського середовища, тому поверталися до України. Вони запевняли, що не розуміють місцевих, бо у них не такий гумор, не такі звички, не такі погляди. А я навпаки старалася порозумітися з ними, більше дізнатися про їхню культуру, чим вони живуть, так би мовити намагалася перейти цю культурну дистанцію – і зараз я планую залишитися після навчання тут. Хочу влаштувати своє життя в Болгарії, тим паче мені тут подобаються і я навіть встигла призвичаїтися но нових обставин».

Згідно з вищезазначеної статистики, стає відомо, що безкоштовне навчання, якщо воно підкріплене добрими знаннями, цілком ймовірне, адже громадянам України виділяють достатньо немалу кількість бюджетних місць і у більшості випадків студенти, які подають свої кандидатури, проходять конкурс. Обов'язкова умова для бюджетної форми навчання в Болгарії - наявність болгарських або гагаузьких коренів з боку матері або батька. Але якщо коренів немає, то доведеться вкласти у освітній процес досить таки кругленьку суму з власної кишені. Поняття "бюджетної форми навчання в внз" немає, адже університети та інститути працюють ЛИШЕ за умовами контракту. Тобто, навіть у самих болгарів немає можливості безкоштовно навчатися у своїй же країні, а у представників болгарської діаспори переважно у Європі, така можливість надається. Вільне володіння болгарською мовою збільшує шанси для вступу, тому що абітурієнт має скласти в Україні іспит зі знань болгарської мови, літератури та історії у тестовій формі (а складається він з 40 питань). Скласти тест можна в трьох містах України – Болграді, Запоріжжі та Одесі.

Для вступу на філологічний факультет або психологічний досить лише одного іспиту, але з факультетом, наприклад, економіки та державного управління процедура складніша, адже для них базовим предметом є математика, тому у цьому випадку призначаються два предмети. Болгарські вузи від українських студентів вимагають свідоцтво про здобуття повної загальної освіти, та бали ЗНО, які рахують як оцінку з ДПА Але є одна заковика. Якщо в свідоцтві вказаний бал з ДПА, який є нижчим за підсумкову річну оцінку, то враховується менший бал.